СТАНЦІЯ ГРАКОВО

СТАНЦІЯ ГРАКОВО

НА СТИКУ ПОСТІЙНОГО І ЗМІННОГО

 

СТАНЦІЯ ГРАКОВО

НА СТИКУ ПОСТІЙНОГО І ЗМІННОГО

Станція Граково, мабуть, єдина на ПЗ і одна з небагатьох в масштабах «Укрзалізниці», де стикуються дві системи електричного струму — постійного і змінного. Не будемо вдаватися в технічний аспект, зазначимо лише, що саме він не дозволяє електричок наскрізним повідомленням курсуватимуть між Харковом і Куп\’янському. Ось уже сорок з гаком років пасажирам доводиться кожен раз за одну поїздку втрачати в середньому півгодини з-за вимушеної пересадки. З цієї теми і почалося моє спілкування з начальником станції Гракове Володимиром Педаном.

— ПРОБЛЕМУ сквозною руху приміських електропоїздів вирішував колишній начальник південної ЗАЛІЗНИЦІ, Герой України Віктор Остапчук, — зазначив співрозмовник. — Але не встиг завершити розпочате, оскільки був обраний депутатом Верховної Ради. Впевнений, його наступникові Олександрові Філатову це завдання під силу.

Заковика — у відсутності спеціального рухомого тягового складу. Швидкісний поїзд Hyundai, на жаль, в умовах нашої зими показав себе не кращим чином. Поки йде доопрацювання південнокорейського експреса, Україна створила йому гідну альтернативу. На Крюківському вагонобудівному заводі завершено складання другого складу вітчизняного двосистемного електропоїзда, і в даний момент проходять пусконалагоджувальні роботи.

— Володимир Іванович, на селекторній нараді, яку проводив перший заступник начальника південної ЗАЛІЗНИЦІ Сергій Клименко, багато уваги приділялося вантажних перевезень, річний обсяг яких у грошовому обчисленні понад 400 мільйонів гривень намагається осилити Південна дорога. Відрадно, що згорнута до мінімуму транспортування цукрових буряків перекривається рудою, зерном та іншими вантажами. В числі кращих і називалася станція Граково.

— У 2012 році ми відвантажили 90 тисяч тонн зерна. Нашими партнерами є не тільки Граковський елеватор, але й модульний асфальтний завод, збудований до Євро-2012 поруч зі станцією. На жаль, цього літа він простоював, адже капітальні ремонти доріг із-за відсутності бкоджетнош фінансування були припинені майже повсюдно. Але проведене в «Облавтодорі» нарада обнадіює: на 2014 рік запланований обсяг вивантаження щебеню в кількості 150 тисяч тонн. По пасажироперевезеннях перевиконуємо план.

— На якому етапі знаходиться модернізація станції Гракове напередодні її 120-річного ювілею?

— Шість років тому капітально відремонтували пост ЕЦ. У позаминулому році реконструювали вокзал. У 2012-му — капітально відремонтували отавные і приемоотправочные шляху. Зокрема, замінили рейки, шпали (з дерев\’яних на залізобетонні), чотири стрілочних перекладу і оновили баластну призму. Роботи щодо забезпечення високої безпеки руху поїздів ведуться постійно. Пасажирські платформи Острівна, Берегова та Куп\’янська знайдуть європейське обрис в найближчій перспективі. Нове керівництво південної ЗАЛІЗНИЦІ підходить до вирішення цієї та інших завдань з нашої станції грунтовно.

— Розкажіть про колектив залізничників, який ви очолюєте?

— Станцію обслуговують 5 складачів поїздів, 6 чергових, 2 комерційних агента (вони ж товарні касири), 3 приймально здавальника, 3 квиткових касира, оглядач вагонів, станційний працівник і начальник станції. Граково славиться чудовими сімейними династіями залізничників: Лавриненко, Іванівський, Жулевы, Ламановы. Добре слово можна сказати про кожного з моїх колег: сумлінні, відповідальні, чуйні, віддані своїй справі люди. Поруч зі станційними працівниками на совість шляховики працюють на чолі з майстром Володимиром Штрифановым, зв\’язківці, електрики. У них своя підстанція, на перегонах встановлені прилади ПОНАБ.

— Володимире Івановичу, наскільки мені відомо, ви теж з династії залізничників.

— Сталева магістраль — моя рідна стихія. Мій прадід був начальником вузла в Середній Азії, обидва діди теж працювали на «залізці», батько віддав їй 8 років, мама — 35, дружина — 33 роки, з них 22 очолювала сусідню станцію Коробочкине. Дочка — чергова по станції Чугуїв, а син — електромеханік на станції Гракове. Думаю і внуки підуть за сімейним стопах, вже сьогодні улюблена іграшка у моїй шестирічній внучки Настусі — радіокерована, зі світловою і зБуковой сигналізацією дитяча залізниця.

Сергій ЯКОВИШИН

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *