ЯК ТУТ багато лісів! Скільки всього цікавого і нового для себе можна відкрити лише від однієї прогулянки. Ідеш весняним днем лісом, а навкруги так затишно. Поміж дерев гуляє прохолодний вітерець. Під ногами зеленіє, щойно прокинувшись від зимового сну, травичка. Де-не-де видніються квіточки — проліски, конвалії, кущі черемхи.

ЯК ТУТ багато лісів! Скільки всього цікавого і нового для себе можна відкрити лише від однієї прогулянки. Ідеш весняним днем лісом, а навкруги так затишно. Поміж дерев гуляє прохолодний вітерець. Під ногами зеленіє, щойно прокинувшись від зимового сну, травичка. Де-не-де видніються квіточки — проліски, конвалії, кущі черемхи.

А траплялося влітіу, стомившись від спекотного сонечка, прибігаєш до лісу і тут тебе огортає свіже й чисте повітря. І з легким подихом вітерцю тебе зачаровує аромат щойно розквітлої липи. Стоїш зачарований, і враз чуєш неподалік якийсь дивний хрускіт. Піднімаєш очі і бачиш, як на дереві білочка їсть лісові горішки. У теплі пори року в лісі можна назбирати багато лікарських рослин і ягід.

Ранньою осінню в наших лісах зустрічається безліч різноманітних грибів. От так ідеш собі придивляєшся під кожний іущик і знаходиш лисичу, а поряд ще одну. Аж очі розбігаються від побаченого, адже попереду цілою смугою простяілося сімейство білого гриба. Не встигнеш назбирати цих грибів, як поруч помічаєш інші: опеньки, маслята, печериці.

Окрім мальовничих лісів, моє село славиться річками. Часто влітіу до них приїжджає багато молоді, аби відпочити від буденної метушні. В річках водиться багато різної риби. І це приваблює рибалок, котрі приїжджають порибалили у різні пори року. Так приємно просто сидіти на березі і чути, як у воді плюскотить риба, вітерець гойдає віти дерев і шумить швидкоплинна течія. І ніби поринаєш у спогади про своє дитинство, починаєш мріяти, забуваючи про час і не помічаючи нічого навкруги.

У Миколаївці я живу сімнадцять років. За цей час про своє село дізналася безліч цікавого. Тому г хочу сказати: «Я люблю своє рідне село Миколаївіу! І іуди б мене не закинула доля, завжди з теплотою і вдячністю буду згадувати чарівні місця свого дитинства і юності!»

Завітайте до нашого села!

Катерина ПІКУЩАК, учениця 11 класу Чкаловского НВК, гурток «Флористика» (керівник ЧРБДТ Людмила Шкрябіна)