БАЗАЛІЇВСЬКІ РЕКОРДИ ПІД ПЕКУЧИМ ЛИПНЕВИМ СОНЦЕМ

Станом на середу 10 липня сільськогосподарські працівники АФ «Базаліївський колос» ТОВ зібрали озиму пшеницю та ярові на площі, що становить 70% від запланованого збіжжя, при середній урожайності злакових — 51 ц з гектара.

БАЗАЛІЇВСЬКІ РЕКОРДИ ПІД ПЕКУЧИМ ЛИПНЕВИМ СОНЦЕМ

Станом на середу 10 липня сільськогосподарські працівники АФ «Базаліївський колос» ТОВ зібрали озиму пшеницю та ярові на площі, що становить 70% від запланованого збіжжя, при середній урожайності злакових — 51 ц з гектара.

БАЗАЛІЇВСЬКІ РЕКОРДИ ПІД ПЕКУЧИМ ЛИПНЕВИМ СОНЦЕМ

А з двох ланів, де на парових площах восени аграрії посіяли озимі сортів «Одеська-267» і «Антонівка» і підживили добривами, зерно надходило на тік майже безперервно: тут віддача ниви виявилась взагалі щедрою — від 67 до 70 ц. Певно, на цих вихідних селяни обмолочуватимуть ранні зернові на останніх гонах. 2000 тонни хліба базаліївці відправили на Новопокров-ский КХП, 530 тонн реалізували Кулииичівському хлібозаводу. Все зерно, яке виростили, винятково продовольче.

ЯКЩО в ряді господарств району на одному полі опадів випало більше, на іншому — менше, то в тій же Базаліївці на одному лані вологи перепало обмаль, а на другому — взагалі нічого. Через це хлібні масиви тут дозріли значно раніше і косити їх почали першими в районі.

— Ті, кому повезло з дощами, виграли в кількості збіжжя, але дещо втратили в якості, бо певна його частка — це фуражне зерно, — розмірковує директор агрофірми «Базаліївський колос», депутат районної ради Василь Калган. — Як би дощі в нашому селі пішли вчасно і рясно, парові площі дали б ймовірно і по 100 ц. Але спасибі Всевишньому і за той урожай, який ми отримали, до того ж до останньої зернини високої якості, тобто другого класу.

 

Це стало можливим завдяки неабияким зусиллям нашої агрономічної служби і, зокрема, головного агронома Надії Калашник. Кожна сотка посівів була вчасно оброблена препаратами від шкідників та хвороб. А якісна пшениця — це і статки для агрофірми, і хлібопекарні безмежно раді такому результату. Продаємо збіжжя за ціною 1700 грн. за тонну (1300 грн. — вартість фуражного зерна). Щоправда, коли вийшли в поле, «Кулиничі» запропонували 1850 грн. за 1000 кі; та як тільки повезли перші намолочені тонни врожаю, ціна на нього раптом спала.

Сільгостідприємство вирі-ішло впоратися із збиранням урожаю всього трьома комбатами—двома «Донами» і «Акросом». Обсяг робіт відповідні«: 640 га пшениці, 100 га ячменя, 20 га вівса, 30 га гречки.

Молотьба триває весь світовий день. Так, 9 липня лкди заглушили мотори о 23.30. Дуже рано косовицю не починають. Поки відходить хлібна маса, жниварі за допомогою компресора обдувають запилені агрегати, усувають замаслені місця, влаштовують для техніки щоденний «душ», тобто ретельно її миють. Це робиться, щоб запобігти виникненню пожеж.

Місцевих трударів вирізняє прискіпливе ставлення не лише до можливих втрат зерна, а й соломи. Спалювання її — це нонсенс. Відсотків 40 сировини скиртується, і протягом року пожнивні залишки додають до раціону дійній череді і використовують на підстилку. А ще розвозиться по садибах пайщиків. Коли ж рік неврожайний, тоді всю солому — 100% — звозять до ферми.

Поцікавився у Василя Івановича прізвищами жниварів, причетних до щедрого ужинку. Це, передусім, ударна трійця комбайнерів: два Сергія — Рутковський та Чорняк і Євген Гимас, водії Crop Письменицький, Сергій Колеснік і два Миколи — Бурма та Мороховський, серед працівників току — оператор ЗАВ-20 Віктор Бороденко. Ось як трудиться, приміром, ланка у складі комбайнера Сергія Рутковського та водія Миколи Бурми.

Сергій Миколайович з початку жтв видав з бужера свого «Акроса» майже 2000 тоши зерна. Це визначне досягнення для ЗО-річшго механізатора. В середньому за день рільнт заробляє понад 1000 пін.

Гроші молодому таткові є на кого витрачати. У нього підростають троє синів-соколят: 9-річний Віталій, 4-річний Іван та найменший Микита, який народився 14 січня цього року і зараз більше спілкується з мамою, аніж з татком. Непогані заробітки має нинішньої жнивної пори і

Мтола Іванович: в один з див він перевіз від комбата на тік 143 тонни зерна, такті чином встановиш своєрідний рекорд.

Отже, жнива в Базаліївці вийшли на фінішну пряму. Залишилось зібрати трохи вівса, який вирощується на насіння та як однолітня трава, і небагато запечених на сонці ячменів. Зерно цієї культури йде на фураж коровам і є страховим резервом на різні непередбачувані випадки. Ще приблизно 400 тонн пшениці «Базаліївський колос» продасть, не забуваючи і про своїх пайщиків, з якими вже почали розраховуватися.

Сергій ГОЛОВІН

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *